Іншими словами, зазначає ЗСУ, кондикція — це позадоговірним зобов'язальним способом захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно.
Кондикційні позови застосовують для повернення майна, яке відповідач отримав, не маючи на це права. Коли на практиці використовують цей інструмент і що врахувати під час підготовки позову.
Телюкіної, головна відмінність між кондикційним та віндикаційним позовами полягає в тому, що віндикаційний позов є речово-правовим, а кондикційний – зобов'язано-правовим способом захисту [2].
Кондикційні зобов'язання належать до позадоговірних і (поряд з деліктними) оформляють відносини, не характерні для нормальних майнових відносин між суб'єктами цивільного права (оскільки пов'язані з несумлінністю чи помилкою суб'єктів).